На фотоапараті ISO означає налаштування чутливості матриці до світла. Вищий номер ISO потребує менше світла для тієї ж експозиції, нижчий номер потребує більше. Фотоапарат зберігає це налаштування в Exif-даних фотографії, зазвичай у рядку з назвою ISO.
ISO також є скороченою назвою International Organization for Standardization (Міжнародна організація зі стандартизації). Ця організація публікує стандарти, наприклад коди мов і країн. Налаштування фотоапарата названо на честь ISO speed, яку стандарт ISO 12232 визначає для цифрових камер.
Як виглядає значення
Значення є цілим числом, наприклад 100 або 3200. Вищі числа означають вищу чутливість:
50або100: низька чутливість для яскравого світла. Фотоапарату потрібно багато світла, а зображення майже без шуму.200до1600: приблизно звичайний діапазон налаштувань ISO на фотоапараті.3200,6400або12800: висока чутливість для слабкого освітлення або дуже коротких витримок. Шум легше помітити.65535: найбільше число, яке може зберегти основний тег ISO.
Щоразу, коли число ISO подвоюється, фотоапарату потрібно вдвічі менше світла для тієї ж експозиції. Наприклад, 1/250 секунди при ISO 200 і 1/500 секунди при ISO 400 дають однакову експозицію. Діафрагма в обох випадках залишається однаковою.
Звідки походить значення
Фотоапарат записує значення в момент зйомки. У стандарті Exif тег має ID 0x8827 і назву PhotographicSensitivity. У версіях до Exif 2.21 цей самий тег називався ISOSpeedRatings, тому ви також можете зустріти цю назву.
Другий тег, SensitivityType, вказує, який саме тип числа записав фотоапарат. ISO 12232 визначає 3 типи: стандартна вихідна чутливість (standard output sensitivity), рекомендований індекс експозиції (recommended exposure index) та ISO speed. Значення 0 означає невідомо, наприклад у файлі з фотоапарата, створеного для Exif 2.21 або ранішої версії.
Коли значення налаштування досягає 65535 або більше, основний тег зберігає 65535. Реальне число тоді записується в більший тег, наприклад ISOSpeed або RecommendedExposureIndex.
Які файли містять його
ISO є частиною Exif-даних, які записує фотоапарат. Значення може з’являтися у фотографіях JPG і HEIC, зображеннях TIFF і сирих файлах камери, таких як CR2, NEF і DNG. Файли PNG і WebP також можуть містити Exif-дані.
Фотоапарати також можуть додавати власні рядки ISO в примітках виробника (maker notes), вміст яких залежить від кожного виробника. Наприклад, файли Canon можуть містити BaseISO і AutoISO, а фактично використане значення ISO дорівнює BaseISO, помноженому на AutoISO і поділеному на 100.
Деякі файли також дублюють значення в даних XMP як exif:ISOSpeedRatings або exifEX:PhotographicSensitivity. Тому один звіт може показувати кілька рядків ISO, іноді з різними числами.
Чому це важливо
ISO є однією з трьох налаштувань, які визначають експозицію, разом з діафрагмою і витримкою. Перегляд усіх трьох рядків разом показує, як саме було зроблено фото. Високе ISO разом із короткою витримкою часто вказує на слабке освітлення, наприклад у приміщенні під час спортивного заходу.
ISO також впливає на якість зображення. Підвищення ISO додає шум, цифровий аналог зернистості плівки. Деякі фотоапарати також зберігають налаштування зменшення шуму на високих ISO зі значеннями, такими як Standard, Low, Strong або Off.
Високе значення не завжди означає, що фотограф вибрав його сам. З Auto ISO фотоапарат сам підвищує ISO, коли витримка стає надто довгою для чіткого знімка.